-
1 line
1. n1) лініяline of force — фіз. силова лінія
line of bomb release — військ. лінія бомбометання
2) риска, штрих3) особливість, риса4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межаto draw the line — провести межу; покласти край (чомусь — at)
just on the line — на межі (між чимсь), якраз посередині
5) борозна; зморшка, складка6) pl обриси, контур7) ряд, лінія, стрій8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)hold the line! — не вішайте трубку!, не роз'єднуйте!
9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід10) зал. колія11) (the L.) екваторunder the L. — на екваторі
12) напрям; курс; шлях13) поведінка; спосіб діїto take a strong line — триматися твердої лінії; діяти енергійно
14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересівline of business — театр. акторське амплуа
15) походження, родовід, генеалогія, сім'я16) шнур; вірьовка; мор. лінь17) волосінь (для вудки)18) провід19) лінія долоні20) ряд; амер., тж черга, хвіст21) рядок22) pl театр. роль23) pl вірші24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей27) pl доля28) телеб. рядок (зображення)in line — в одну лінію; у відповідності, у згоді
to come into line with — погодитися з (кимсь); співробітничати з (кимсь)
to get a line on smth. — амер. одержати інформацію про щось
to toe the line — спорт. стати на стартову лінію; суворо дотримуватися правил
as straight as a line, right as a line — чесний, прямий, відвертий
2. v1) проводити лінії; лініювати3) стояти, простягатися уздовж (чогось)4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)6) амер. вудити7) класти на підкладку, підбивати8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати9) тех. обкладати, облицьовувати10) тех. прокладати11) мет. футерувати12) наповнювати, набиватиto line one's pockets (purse) — нажитися, розбагатіти
line off — розділяти (розмежовувати) лініями; с.г. пересаджувати
line through — закреслювати, викреслювати
line up — шикувати (ся) в лінію; ставати в чергу; приєднуватися (до когось — with); об'єднуватися (з кимсь — with); об'єднати зусилля (проти когось — against)
* * *I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
2 line
I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
3 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
4 карта
1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.* * *1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па2) ( игральная) ка́ртака́рты — мн. ка́рти, род. п. карт
-
5 carte
n1) фр. меню; карта вин2) шотл. карта (гральна)carte blanche — фр. карт-бланш
* * *I n1) меню; карта вин2) cкop. вiд carte-de-visite4) icт. ( географічна) картаII n -
6 Objaśnienia skrótów
авіа. — авіація - lotnictwoавто. — автомобільний термін - termin samochodowyанат. — анатомія - anatomiaархеол. — археологія - archeologiaархіт. — архітектура - architekturaастр. — астрологія - astrologiaбіол.—біологія - biologiaбот. — ботаніка - botanikaбудів. — будівництво - budownictwoвет. — ветеринарія - weterynariaвійс. — військова справа - wojskowośćвульг. — вульгарне слово - wulgarnyгеогр. — географія - geografiaгеод. — геодезія - geodezjaгеол. — геологія - geologiaгірн. — гірництво - górnictwoграм. — граматика - gramatykaдив. — дивись - patrzекон. — економіка - ekonomiaелект. — електротехніка- elektrotechnikaж — жіночий рід - rodzaj żeńskiзал. — залізничний термін - kolejnictwoзаст.—застаріле слово - wyraz przestarzałyздр.—здрібнілий - zdrobniałyзменш. — зменшений - zdrobniałyзневаж. — зневажливе слово, вираз - wyraz pogardliwyзоол.—зоологія - zoologiaінформ. — інформатика - informatykaістор. — історія - historiaкарт.—термін гри у карти - wyrażenie karciane - Умовні скороченнякіно. — кінематографія - filmowyкнижн. — книжне слово, вираз - książkowyкул. — кулінарія - termin kulinarnyлінгв. — лінгвістика - lingwistykaлісн. — лісівництво - leśnictwoлітер. — літературознавство - literaturoznawstwoматем. — математика - matematykaмед. — медицина - medycynaмист. — мистецтво - sztukaмін. — мінералогія - mineralogiaміф. — міфологія - mitologiaмн. — множина - liczba mnogaмовоз. — мовознавство - językoznawstwoмор. — морська справа - termin morskiмуз. — музика - muzykaневід. — невідмінюване - nieodmiennyнуміз. — нумізматика - numizmatykaпалеон. — палеонтологія - paleontologiaпед. — педагогіка - pedagogikaперен. — переносне значення - przenośnieпестл. — пестливий - pieszczotliwyполігр. — поліграфія - poligrafiaполіт. — політологія - politologiaприйм. — прийменник - przyimekприс. — присудок - orzeczenieприсл. — прислівник - przysłówekпрост. — просторічний - pospolityпсих. — психологія - psychologiaрer.—регіоналізм - regionalizmреліг.—релігія - religiaрідк. — рідко вживаний - rzadko używanyрозм. — розмовне слово - wyraz potocznyс. — середній рід - rodzaj nijakiфіз. — фізика - fizykaс.гос. — сільське господарство - rolnictwoфізіол. — фізіологія - fizjologiaспец. — спеціальний термін - termin specjalistycznyфілол. — філологія - filologiaфілос. — філософія - filozofiaсполуч. — сполучник - spójnikфото. — фотографія - fotografiaспорт. — спортивний термін - termin sportowyфраз. — фразеологізм - frazeologizmхім. — хімія - chemiaтеатр. — театральний термін - termin teatralnyч. —чоловічий рід - rodzaj męskiцерк. — церковний термін - kościelny terminтекст. — текстильний термін - włókiennictwoтехн. — техніка - technikaшах. — шаховий термін - szachowy terminфарм. — фармація - farmacjaюрид. — юридичний термін — prawo
См. также в других словарях:
Географ — специалист в области географии. Географы исследуют поверхность земли. Они работают на стыке естественных и общественных наук. Вопреки распространённому мнению географы занимались составл … Википедия
Иллюминовка планов и географ. карт — покрытие их красками разных цветов для придания наглядности и выражения свойств или качеств изображенных предметов. Хотя на разных планах употребляют нередко разные краски, значение которых объясняется в особых таблицах условных знаков, но вообще … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Вильдбрехт, Александр Михаилович — математик, инспектор классов Горного корпуса (1801 г.), географ Импер. Депо карт, главный деятель по выполнению картографических работ при Александре I, составитель учебного атласа 1823 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
ізобари — изобары isobars *Isobaren 1) Графіки процесів, які відбуваються при незмінному тиску. 2) Сукупність станів системи з однаковим тиском. 3) Лінії, що описують залежність між двома термодинамічними величинами при сталих тисках. 4) Ядра атомів різних … Гірничий енциклопедичний словник
карта — map Karte – зменшене (масштабоване), узагальнене, побудоване за визначеними математичними законами (законами картографічних проекцій) зображення значних ділянок або всієї площі земної поверхні, інших небесних тіл або позаземного простору на… … Гірничий енциклопедичний словник
мапа — карта map Karte – зменшене (масштабоване), узагальнене, побудоване за визначеними математичними законами (законами картографічних проекцій) зображення значних ділянок або всієї площі земної поверхні, інших небесних тіл або позаземного простору на … Гірничий енциклопедичний словник
Россия. Русская наука: География — Географические исследования Российской империи и развитие географической науки в России. Первые географические сведения о пространстве, составляющем в настоящее время Российскую империю, мы находим у иностранных писателей. Иностранцы были и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
География — Составленное из двух греческих слов: γέα земля и γράφω пишу, изображаю, название география значит описание или изображение Земли . В последнем смысле оно чаще употреблялось в древности: Птолемей определяет Г. как искусство изображать Землю, т. е … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Библиография — Содержание статьи: Понятие библиографии. I. Библиография всеобщая. II. Обозрение би6лиографии по государствам и национальностям. Франция. Италия. Испания и Португалия. Германия. Австро Венгрия. Швейцария. Бельгия и Голландия. Англия. Дания,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
История картографии — Картография (от др. греч. χάρτης «хартия, лист папируса» и γράφω «пишу»), или наука об исследовании, моделировании и отображении пространственного расположения, сочетания и взаимосвязи объектов и явлений природы и общества, является… … Википедия
Картография русская — первые сохранившиеся картографич. мат лы датируются 16 в. По косв. источникам можно предполагать и б. ран. существование рус. карт. Картографич. мат лы допетровской эпохи (до 1700) наз. чертежами и чертежными кн. Чертежи выполнялись без строгой… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь